25 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голодомору. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті політики Радянського союзу щодо хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людей.
Цього року Україна і світ відзначають 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Цей штучний голод Україна та ще майже 30 країн світу визнають геноцидом.
Сьогодні ввечері українці у своїх домівках в Україні та за її межами запалять свічки в пам’ять про убитих голодом. А Український інститут національної пам’яті (УІНП) ініціює акцію “Пам`ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну”. Символом акції стане окопна свічка, якою зігріваються оборонці на фронті.
На початку XX століття Україна пережила три періоди штучного голоду: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роки. Найтрагічнішим з них виявився голод 1932-1933 років, оскільки масове фізичне винищення українських хліборобів було свідомим терористичним актом тоталітарної системи.
Внаслідок штучного голоду зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення, яке хотіло жити та працювати на своїй землі. Крім того, було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.
Радянський режим Йосифа Сталіна вибудував план знищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів та майна – як штрафи за невиконання плану здачі хліба.
Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. 22,4 млн людей було фактично заблоковано в межах території Голодомору.
Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
В СРСР тема Голодомору була забороненою, а тих, хто про нього говорив – переслідували. Навіть після розпаду Радянського союзу люди боялися розповідати про пережите. Тільки після Помаранчевої революції 2004 року за президенства Віктора Ющенка ситуація почала кардинально змінюватися. Науковці та журналісти почали записувати свідчення тих, кому вдалося вижити під час штучного голоду.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news-holodomor-zhertvy-pamyat-ukrayina-henotsyd/32699349.html